Гнав вітер хмари грозовії

Andrii Katiuzhynskyi

Гнав вітер хмари грозовії, І його подмух нагадав мені, Що вільний вітер - завжди неспокійний; Я ж думи все від себе гнав сумні. Я милувався ластівкою в небі: Так заворожував її політ - Долала змахом крил повітря гребінь; Я ж мовчки вп'явся поглядом в зеніт. Вони легкі і всюди вільні, Ніщо не спинить їх порив - Рвучкі, швидкі і неутримні, Їм невідомий Долі гнів.

2020-10-27 06:30:27

Інші вірші поета

Хазяйка мертвого лісу Ніхто не зна людської сили меж Старий самурай Три образи відлюдника

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Dashasafin

@Dasasafin

Merlin911

@garovan321

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12002

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3367