Весняний сплін
Andrii Katiuzhynskyi
Великим планам, що був колись задумав, Не справдитися ні в житті, ані в мистецтві; Любов висока - який чудовий гумор - Навряд чи вже мого торкнеться серця. І сенс життя давно вже не шукаю, Життя - це вирок, це - невивчений урок; Вже не цікавить, що далеко там - за небокраєм, Мені лишилось тільки слухать спів пташок. Мене ще радує ранкове ясне небо, Я з насолодою повітрям дихаю після дощу; Мені б почати все з початку, мені б змінитись треба - Але міняти вже давно нічого не хочу!
2021-05-03 08:08:52
8
0
Інші вірші поета
Що відчуває вільна в небі птиця? Роздум над фатумом Три образи відлюдника My secret dream
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596