Обличчя-імена
Andrii Katiuzhynskyi
На те, що було - я не нарікаю - З минулим кінчилась війна; Я багатьох облич вже не згадаю - Лишились тільки імена. Та й пригадати дуже важко Людей - насправді дорогих; Їх більшість - архаїчні черепашки, Прибій ранковий змиє їх. Колишнім дійсно жити складно, Тож хай назавжди в пам'яті живуть: Ті імена, які згадати не досадно, Обличчя тих, які життя явили суть.
2020-10-16 05:07:00
3
0
Інші вірші поета
Чому все відбулося саме так? Зимовий вечір наодинці Якщо не є ти роду величного представник Ботхісатва
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Hell_ga
@Hell_ga
Vitalisa
@Vitalisa
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4781