Чаші Всевишнього
Сягають хмар гординя і безумство наші, Багатств, розпусти прагне наша плоть, Та ми - всього лише узор на чаші, З якої щоранку п'є Господь. І безліч у Всевишнього тих кубків, І з кожного він зрання втіху п'є, Та що, коли отрутою обпікши губи- Якійсь він з келихів з досади розіб'є.
2020-12-08 06:19:13
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как оригинально!
Відповісти
2020-12-08 07:12:05
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю Вас, мне очень приятно!
Відповісти
2020-12-08 07:21:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Вам сподобалося!
Відповісти
2020-12-08 08:26:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2563
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2304