Чаші Всевишнього
Andrii Katiuzhynskyi
Сягають хмар гординя і безумство наші, Багатств, розпусти прагне наша плоть, Та ми - всього лише узор на чаші, З якої щоранку п'є Господь. І безліч у Всевишнього тих кубків, І з кожного він зрання втіху п'є, Та що, коли отрутою обпікши губи- Якійсь він з келихів з досади розіб'є.
2020-12-08 06:19:13
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как оригинально!
Відповісти
2020-12-08 07:12:05
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю Вас, мне очень приятно!
Відповісти
2020-12-08 07:21:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Вам сподобалося!
Відповісти
2020-12-08 08:26:13
Подобається
Інші вірші поета
Японська легенда про повернення сонця Вечірня симфонія Всесвіт звертається промовами різноголосими Літня гроза
Інші поети
Kary
@Driming_comes
Merees Nero
@Merees_Nero
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3836
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016