Чаші Всевишнього
Сягають хмар гординя і безумство наші, Багатств, розпусти прагне наша плоть, Та ми - всього лише узор на чаші, З якої щоранку п'є Господь. І безліч у Всевишнього тих кубків, І з кожного він зрання втіху п'є, Та що, коли отрутою обпікши губи- Якійсь він з келихів з досади розіб'є.
2020-12-08 06:19:13
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как оригинально!
Відповісти
2020-12-08 07:12:05
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю Вас, мне очень приятно!
Відповісти
2020-12-08 07:21:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Вам сподобалося!
Відповісти
2020-12-08 08:26:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3725