Як часто чуєш нарікання у свій бік
Як часто чуєш нарікання у свій бік: - Який злиденний він, я міг би стати ліпше! Ти справ не май з людьми такими більше, Комусь доводити що-небудь - уділ слабких! Людей навколо вистачає неприхильних, Ти будеш завжди, мов більмо на оці, для таких, Судити і повчати - нема нічого кращого для них, Начхай на цих істот - ти надто сильний! Ти розкажи цим вередливим упирям, Що не бояться ані чорта, ані Бога, В них у майбутньому одна дорога- Бути розчавленими гнітом власних карм!
2020-11-07 07:59:48
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-07 08:49:01
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-11 14:05:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1805
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4944