Занедбаний млин
Бредучи берегом забулим Ріки, яка під ним пустот намила, Побачив млин - вікно в минуле, Що дерев'янії розкинув в небо крила. Біля благенької загати Лежать розбитії колеса водянії - Нагадують нам сивини набатом Про давнії забутії події. І хоч давно уже не мелють жорна, Млин борошно часу скрізь розсіває; А плес вода від вікового мулу чорна, Із сьогодення у майбутнє витікає.
2020-10-07 04:21:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1477
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619