Занедбаний млин
Бредучи берегом забулим Ріки, яка під ним пустот намила, Побачив млин - вікно в минуле, Що дерев'янії розкинув в небо крила. Біля благенької загати Лежать розбитії колеса водянії - Нагадують нам сивини набатом Про давнії забутії події. І хоч давно уже не мелють жорна, Млин борошно часу скрізь розсіває; А плес вода від вікового мулу чорна, Із сьогодення у майбутнє витікає.
2020-10-07 04:21:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2853
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2491