Занедбаний млин
Бредучи берегом забулим Ріки, яка під ним пустот намила, Побачив млин - вікно в минуле, Що дерев'янії розкинув в небо крила. Біля благенької загати Лежать розбитії колеса водянії - Нагадують нам сивини набатом Про давнії забутії події. І хоч давно уже не мелють жорна, Млин борошно часу скрізь розсіває; А плес вода від вікового мулу чорна, Із сьогодення у майбутнє витікає.
2020-10-07 04:21:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1970
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2194