Може щось змінити?
Прокинувся. Вмився. Поснідав. Авто. Робота. Пообідав. Робота. Авто. Повечеряв вже вдома. Поцілував дружину. Зморила втома. Завтра те саме, одвічна рутина: Робота, дім, дружина і дитина. В ходінні по колу, потроху старієш, Жити по іншому просто не вмієш? Змінюй усе, для чого ці жертви, Не варто так жити, а потім померти. Живеш лише раз, а світу не бачиш, Собі цього в старості ти не пробачиш. Радій життю - поїдь на море, Замов тур - піднімись на гору. Зроби хоч щось, чого не робив, Щоб з кола вирватись зумів!!! Тут кожен хай подумає за себе: Чи живе так як хоче? Так як треба? Може вже час щось змінити!? Не варто за течією рутини пливти!!!
2021-06-04 15:05:02
8
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1909
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3937