Рутина
Кіра Орловська
Залишок ночі провела в сльозах, Біль невимовний душить у грудях, Почуті образи тремтять на вустах, Які не варт вимовляти на людях. Все життя в голові прокрутила, Згадалось чомусь тільки зло. Кому що довести хотіла? Раніше ж так не було!!! Звідки скандали постійні?! Винний він, чи може вона? Спочатку стосунки такі безневинні, А потім їх просто вб'є рутина. Рутина — побоювання змін, відсутність почуття нового.
2021-04-18 14:30:05
7
0
Інші вірші поета
Де правда? Ода моєму чоловіку Жінка-богиня Може щось змінити?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2569
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13357