Прокрастинація
Кіра Орловська
Лежу на дивані і в стелю дивлюся, Плювати хотіла б на все, Та я не слабачка, тому не здаюся, Й, напевно, проблема мине. Відклала як завжди на завтра, Уже із добру сотню справ. Тепер вже нити справа марна, Вирішувать їх час настав. Прокрастинація погана, На неї все тепер звалю, І в керівництва не догану, А лікарняний вимолю. Прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.
2021-04-08 19:42:31
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АДАМ
Мне понравилось! Беларусь всегда славилась прекрасными стихами)
Відповісти
2021-04-08 20:28:42
Подобається
Кіра Орловська
@АДАМ дякую, та я з України)
Відповісти
2021-04-08 20:41:11
Подобається
АДАМ
@Кіра Орловська а ой, ошибочка, как яна і напраўду як беларуская мова.
Відповісти
2021-04-08 20:42:23
1
Інші вірші поета
Може щось змінити? Одноманіття Рутина Погляд ображеної
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3858