Прокрастинація
Лежу на дивані і в стелю дивлюся, Плювати хотіла б на все, Та я не слабачка, тому не здаюся, Й, напевно, проблема мине. Відклала як завжди на завтра, Уже із добру сотню справ. Тепер вже нити справа марна, Вирішувать їх час настав. Прокрастинація погана, На неї все тепер звалю, І в керівництва не догану, А лікарняний вимолю. Прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.
2021-04-08 19:42:31
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АДАМ
Мне понравилось! Беларусь всегда славилась прекрасными стихами)
Відповісти
2021-04-08 20:28:42
Подобається
Кіра Орловська
@АДАМ дякую, та я з України)
Відповісти
2021-04-08 20:41:11
Подобається
АДАМ
@Кіра Орловська а ой, ошибочка, как яна і напраўду як беларуская мова.
Відповісти
2021-04-08 20:42:23
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1433
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2002