Моя покірна ніч
Моя покірна ніч не спить, їй ніколи тепер вже спати І я в єднанні з нею у цю мить все вирушаю виглядати – Свою загублену надію, що була втоплена в калюжі, Колись ловила кожне слово, тепер я втомлена байдуже. Ці пошуки не приведуть до порятунку і до волі, Знайду для себе новий сенс, спалю всі спогади поволі. І двері зачинились всі. "Постукаєш, відкриють нові"? Та там чекаєш вже не ти, – ятрять все душу думки кволі. Хапаючись за твої руки – свої замочу в теплій крові, Даремно, що роблю все це, бо в нас з тобою різні долі. Й безвиразне прозоре горе, розсію в полі при ночі, Та суддями хай будуть зорі і плачуть гірко палачі... Ця ніч моя така покірна, не спить, бо ніколи їй спати Та й я із нею теж не сплю, вже було втрачено багато. Перебираючи ім'я, внесу твоє до цього списку: Довіра – меч, що має два кінця і це не вартувало того ризку.
2021-03-25 15:04:20
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2171
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5470