Занавіс
Якби ці строки могли кричати - Вони б не перестали ні на мить. Тримаюсь міцно за твої зап'ястя: Якщо упаду я - упадеш й ти. Забрала голос мій Урсула із глибин; Ти бачив мушлю тут чи ні? Тепер мій кожен крик розчиниться в тобі, А я, як ацеце, розчинюсь у воді. Хильнемо по стаканчику хлориду за обідом? І я на тебе зовсім не в обіді. Не загуби лишень мене, як сенс життя, Розтану у вогні, немов свіча. І вибач, я забула твоє ім'я, Як і забула своє місце в світі. Хай яд тече по моїх жилах вічно, А я йду до завершення під синім світлом
2019-07-21 18:42:52
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9523
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3126