Занавіс
Якби ці строки могли кричати - Вони б не перестали ні на мить. Тримаюсь міцно за твої зап'ястя: Якщо упаду я - упадеш й ти. Забрала голос мій Урсула із глибин; Ти бачив мушлю тут чи ні? Тепер мій кожен крик розчиниться в тобі, А я, як ацеце, розчинюсь у воді. Хильнемо по стаканчику хлориду за обідом? І я на тебе зовсім не в обіді. Не загуби лишень мене, як сенс життя, Розтану у вогні, немов свіча. І вибач, я забула твоє ім'я, Як і забула своє місце в світі. Хай яд тече по моїх жилах вічно, А я йду до завершення під синім світлом
2019-07-21 18:42:52
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1521
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2313