Пісочний годинник
Лиза Ворон
Нажаль його не зупинити. Не пришвидшити, не змусити йти назад. Не зможемо, пісщинки зрозуміти. Колись зів'яне весь наш сад . Коли закінчиться пісок. В годиннику життя, і зникне час. Відведений нам від зірок, Зустріне чорна смерть всіх нас. А поки можемо ми жити. Давайте люди будемо щасливі. Сміятись, говорити і любити . Посміхатись навіть зливі .
2021-08-22 14:23:52
4
0
Інші вірші поета
Рамки Хай буде тьма ! Сам себе
Інші поети
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1856
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8364