Пісочний годинник
Нажаль його не зупинити. Не пришвидшити, не змусити йти назад. Не зможемо, пісщинки зрозуміти. Колись зів'яне весь наш сад . Коли закінчиться пісок. В годиннику життя, і зникне час. Відведений нам від зірок, Зустріне чорна смерть всіх нас. А поки можемо ми жити. Давайте люди будемо щасливі. Сміятись, говорити і любити . Посміхатись навіть зливі .
2021-08-22 14:23:52
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8964
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5609