Чом?
Кузаня
Чом в моєм рудім волоссі оселилися чорти? І танцюють в пеклі танці, грішників хочуть знайти... Чом в моїх очах зелених розквітають квіточки? А між тих барвистих квітів красна кров і кісточки... Чом мої тоненькі руки час від часу наче гІлки, Вверх! Все тягнуться до сонця... Чую звуки. То сопілка... Чую, бачу... Відчуваю! Як же Вам тут пояснить? Люди різні... Так буває, може просто уявить? Ні, в моїм рудім волоссі, не танцюють чортеня, А зелених оченятах жодна квітка не цвіла... Що шукали чортенята, то в собі і віднайшла... Просто хтось усе реально лиш сприймає навкруги, Хтось як я, малює речі, в них шукаючи снаги... Бережімо власні думки і того, хто поряд нас, Поки ще ми в цьому світі маєм серденько і час...
2020-01-03 14:45:40
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Божевільний
Мені здається в рядку "А між тих барвистих КВІТІВ красна кров і КВІТОЧКИ" щось не так
Відповісти
2020-01-03 14:59:45
Подобається
Кузаня
@ Божевільний , ой дякую. Виправила
Відповісти
2020-01-03 15:10:41
Подобається
Інші вірші поета
Сонет "Вам, Юначе" 03.07.2020 Не знаю Надзвичайні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2583
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1227