Ханахакі
Він тримав мої долоні, Ніжно грів своїм теплом... Та чогось ті квіти в полі, Вже росли не за вікном... Тільки серце розуміло, Що жахливі квіти ті, Що долоні колись гріло, Обпікло до самоти... На долонях кров і рани, Ханахакі не межа, А між ребер, між тюльпанів, Ще живе моя душа... Піду спати рано вранці Знов у горлі пелюстки... Стебла розривають пальці, На плечах сидять пташки... Чом тримав мої долоні, Чом ти грів своїм теплом? Твої пісні на повторі, І не бути нам разо́м... Подивися, де ж ті квіти? Ханахакі не межа... Я навчився знов любити, Поки ще живе душа... Час мине і всі ті рани, Стануть згадкою про "нас", Та коли в тобі тюльпани, Не приходь пропав твій шанс... Ти тримав мої долоні, Та тепер їх загубив. І тепер ті квіти в полі, В тілі ти своїм взростив... Підеш спати рано вранці, Заховаєш пелюстки... Стебла розривають пальці, Квіти - душу на шматки... Що ж тепер пішов ти нафіг, Ханахакі - твоя смерть... Ти сьогодні вперше наче, Захотів подітись геть... Чом мої вірші читаєш? Та невже на самоті, Час подумати ти маєш, Чим я був в твоєм житті? Ти тримав мої долоні, Ніжно грів своїм теплом, Та тепер в твоєму горлі, Сотні квітів збились в ком...
2019-08-18 09:22:11
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Чудово… Так чуттєво…
Відповісти
2019-08-18 09:26:27
1
Влад Котов
Вау😍
Відповісти
2020-01-11 16:21:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2324
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6105