Il tuo cuore si fermò. (Укр.)
Liv
Твоє серце "стоїть" уже багато років.  Але як Ви можете жити, сеньйоре?  Адже так бути не може, апріорі.  То як ти живеш, моя любове?  Твої очі небесно-блакитні,  Не мають ніяких емоцій.  Твоя душа з роками, що чорна,  Не у тобі, а давно у пеклі.  Ти холодний, але ти гориш,  Хоч зима поселилася в серці.  Але твої такі брудні мрії,  Це шум у твоїй голові.  Кажеш, що закохався в мене,  Але як ти можеш кохати когось,  Якщо зупинилось давно твоє серце?  Ти не можеш любити нікого.  Як ти можеш, коханий? Як можеш?  Якщо нічого нема після смерті.  Немає кохання, немає життя, немає нічого.  Ти зрозумієш, що є тільки смерть після смерті.
2023-11-22 22:53:09
3
0
Інші вірші поета
Ти красою врятуєш всесвіт Здається, що рядки не мають сенсу... ... Захворіла...
Інші поети
Aila
@aila4u
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2210
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3135