Океанічний бриз.

Liv

Вони зустрілися на причалі, Коли вона потонула в печалі, Він тоді ж потонув в океані, Одне від одного вони стали п'яні. Океанічний бриз на повні груди, Навколо неї захисні споруди, Він зацілує її очі від сліз солоні, Він навіки в її полоні. Вони зустрілися на причалі, Її зламали коханці недбалі, Він цілунком залікував усі рани, І попрощався із нею в тумані...

2023-12-19 22:00:26

Інші вірші поета

Можливо Ти снишся мені щоночі... Лиш погляд у небо нічне... Я забагато думаю...

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

عاشق الصعاب

@yafooz_killer

كيتّي

@KETTIE_H

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3336

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1883