Мороз
Liv
Мороз, що пробирає до кісток, Він не дає ступити навіть крок. Немає сил іти більше назустріч, Любов, часом така пуста річ. Коли слова, це не те, що в серці, Коли думки не мають честі. Усе між нами, то пусте, Усе воно колись мине. І холод пробирає до кісток, В нас почуттів нема ступити крок. На стежці цій, що вкрив сніжок, Любові подарують парну кількість квіточок...
2023-11-29 20:55:42
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Микола Мотрюк
Сумно... Нехай любов ніколи не минає, не проходить, ніколи не закінчується...
Відповісти
2023-11-29 21:39:38
1
Інші вірші поета
Слова ... Він зламає їхні життя... Загасне світло у вікні твоєму...
Інші поети
Maria
@mariya_zholkevska
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2143
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2370