01

Lady_with_Cat

Якщо вірити теоріям різним, то весь Всесвіт ніби безкінечний, Існує собі такий паралельний світ, Де люди живуть не знаючи бід. І десь там гуляє людина, як я, Тільки це не я, а моя паралельна копія. Ця паралель сидить десь у кафешці, І строчить в блокноті уривки з заїзджених треків. А я гуляю по сірому місту, З натовпом зливаюсь на відсотків так двісті. І якщо прочитати теорію, То,кажуть, почуєш якусь дивну мелодію, Вестиме вона по життю, Якщо танцювати в такт,то зустрінеш свою пародію. Якщо вірити різним теоріям, То весь світ це якась фобія, Сірі люди, як сірі будні Скоро ми потонемо у сірих калюжах.

2018-11-06 15:18:16

Інші вірші поета

Новий рік уже іде.. Мне нравилось.. Твої ніжні руки Час

Інші поети

Hannah Blase

@hanney

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Вячеслав Коголь

@vkol

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12365

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2515