Душа
Палить душу роса, І сонце так пізно встає. Розбуди ти ще раз небеса, І ще раз хай душа запалає. Хай кулі сталеві Знітяться в полум'ї серця. На землі цій не завжди в обмані Завмирає навіки душа. Ковзається зірка рождення По замерзлому небу, І святки дзвенять ностальгічно. Все нагадалося: І те, що вже давно забути треба. І ніч рождення дасть язик Тим, що німотою мучилися віки. Хай плаче горе, І заговорить в утробі немовля, І забринять у небі зорі, Ще раз воскресне хай Оновлене життя. Комети хвостами Зшивають молочні шляхи. І місяць бреде до сонця покоями Міняти ніч на день. Міняти іскру на уламок душі Зорі спішать на межі. І всесвіт спішить єднати Чорне і червоне, Міняючи різнобарв'я ниток душі. І янгол перший Діоніс Веде в полоні вперше пізнаної муки. І ти єднання всіх дзеркал Наповнених свідомістю і часом. П'янкий , кудлатий обеліск чуття, Ідеш по вічності, Несеш свою багатогранну мить. Та нескінченна мить, Що в чаші часу мілісекунду спить, І три секунди поїть душу. І ти гориш: Осколком свідомого бажання Днини. І хай оточують тебе міліарди людей І служителів вічного часу, Ти з ними уламок єдиної грані У чаші мінливих ідей.
2019-01-25 12:49:29
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512