Жити
Дивом снилася Зоряна ласка. І падала нічкою Місячна казка. Молитва неба до землі, Планета зморена жагою. Шаманом хмари шелестять, Цілують ягоди калини Безмежно пя*ні роси, Проміння сиплеться В земний кришталь, В безсмертя відображення. Вода річок склала для неба пісню, І зринула увись бажанням дива. В*ються дурманні хмелі, Діставши до зірок хмелем Слова і до комети відлунням В мить цю, - щасливим. Бажаннями наповнена струна, І кров звучить безмежно п*янко. І місяць зірці розливає пісню, І небо планету закутало В обійми терпкі і цілунки. Жива я. Як бачиш - І бачу все. Як, бачиш жити буду Ще і ще,- ловитиму стогранну мить, Хмільними вечорами, Дурманною нічкою, Днем світила, Я жити буду, Я – жива. Хай ллє Проміння сонця У мелодійну ранкову Чашу Часу І сподівання.
2019-01-25 13:25:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3990
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1759