Жити
            
            Дивом снилася 
Зоряна ласка. 
І падала нічкою 
Місячна казка. 
Молитва неба до землі, 
Планета зморена жагою. 
Шаманом хмари шелестять, 
Цілують ягоди калини 
Безмежно пя*ні роси, 
Проміння сиплеться 
В земний кришталь, 
В безсмертя відображення. 
Вода річок склала для неба пісню, 
І зринула увись бажанням дива. 
В*ються дурманні хмелі, 
Діставши до зірок хмелем 
Слова і до комети
відлунням 
В мить цю, - щасливим.
Бажаннями наповнена струна, 
І кров звучить безмежно п*янко. 
І місяць зірці розливає пісню, 
І небо планету закутало 
В обійми терпкі і цілунки. 
Жива я. Як бачиш - 
І бачу все. 
Як, бачиш жити буду 
Ще і ще,- ловитиму стогранну мить, 
Хмільними вечорами, 
Дурманною нічкою, 
Днем світила, 
Я жити буду, 
Я – жива. 
Хай ллє 
Проміння сонця 
У мелодійну ранкову 
Чашу 
Часу 
І сподівання.
            2019-01-25 13:25:04
            
            
                                                    3
                
                
                
        0