Жити
Дивом снилася
Зоряна ласка.
І падала нічкою
Місячна казка.
Молитва неба до землі,
Планета зморена жагою.
Шаманом хмари шелестять,
Цілують ягоди калини
Безмежно пя*ні роси,
Проміння сиплеться
В земний кришталь,
В безсмертя відображення.
Вода річок склала для неба пісню,
І зринула увись бажанням дива.
В*ються дурманні хмелі,
Діставши до зірок хмелем
Слова і до комети
відлунням
В мить цю, - щасливим.
Бажаннями наповнена струна,
І кров звучить безмежно п*янко.
І місяць зірці розливає пісню,
І небо планету закутало
В обійми терпкі і цілунки.
Жива я. Як бачиш -
І бачу все.
Як, бачиш жити буду
Ще і ще,- ловитиму стогранну мить,
Хмільними вечорами,
Дурманною нічкою,
Днем світила,
Я жити буду,
Я – жива.
Хай ллє
Проміння сонця
У мелодійну ранкову
Чашу
Часу
І сподівання.
2019-01-25 13:25:04
3
0