Цілуй
Грайте зорі на скрипках ночей І місяць веснянку співай! Небо припадає до чола, І сни стали прозорі як тіні, І душі сплелись як коси надії, І доля здіймає на плечі Тобі, Мені на груди, Ржавий, як колодязь хрест. Ти цілуй мене в губи частіш, Бо цілунок в чоло - То останній. І хай колискою земля В черемусі розквітлій, І хай не буде ще труна: Мене ще інквізиція не отруїла До сну без сновидіння. І матка виколише Ще не одне дитя. Цілуй частіш, Я буду, доки душа Цілунків не забуде. Мені колискою ще земля, Мені ще двадцять і чотири. А на душі вже ран сповна Неначе тисячі вже літ прожила… Люби мене Хай зачинається дитя Без гіркоти в душі І днини згуби… Цілуй уста, живіт цілуй І теплі досі груди.
2019-01-25 12:53:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5136
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6117