Матусі
(18+)
Мамо, забери мене в Сонце... Ти Богиня моя - світ мого віконця, Райдуги мрії - бажання твої Виконати не змогла я - Випала з дитинством ...Стій. Сонце завмри опівдні, Не ховайся...твої дзвони б'ють, Гукають за обрій у квітні... Мамо, забери мене в Сонце Я лечу, шепочу: забери мене в серця обійми! Кажуть люди є вільні... На крилах я до мами лечу в обійми... Пригорни , посміхнись, як умієш З образка на душі...ми вільні... Два роки іду я до тебе.... Що шукаю я в небі? Посвари, ми заплачемо вдвох Ми вільні... Мамо світ жорстокий для нас,як у казці Причепи оберіг на зап'ястя Мені твоїй доні- дитині Сонця Зупинився весь світ на долоні... Вже нема перешкод поміж нами Вільні ми, назАвжди удвох Разом Ангели над небесами! Зустрічай мене Сонце - мама Я донька твоя! Ми вітаємось З небом! Ми вільні! P.S. Вірш "Матусі" написаний 22.03.2020 року в честь пам'яті рідної. "....и чаю воскрешения ..." У мене все добре... майже. Чуєш, мамо?
2020-03-24 16:23:24
15
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3201
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2411