Матусі
(18+)
Мамо, забери мене в Сонце... Ти Богиня моя - світ мого віконця, Райдуги мрії - бажання твої Виконати не змогла я - Випала з дитинством ...Стій. Сонце завмри опівдні, Не ховайся...твої дзвони б'ють, Гукають за обрій у квітні... Мамо, забери мене в Сонце Я лечу, шепочу: забери мене в серця обійми! Кажуть люди є вільні... На крилах я до мами лечу в обійми... Пригорни , посміхнись, як умієш З образка на душі...ми вільні... Два роки іду я до тебе.... Що шукаю я в небі? Посвари, ми заплачемо вдвох Ми вільні... Мамо світ жорстокий для нас,як у казці Причепи оберіг на зап'ястя Мені твоїй доні- дитині Сонця Зупинився весь світ на долоні... Вже нема перешкод поміж нами Вільні ми, назАвжди удвох Разом Ангели над небесами! Зустрічай мене Сонце - мама Я донька твоя! Ми вітаємось З небом! Ми вільні! P.S. Вірш "Матусі" написаний 22.03.2020 року в честь пам'яті рідної. "....и чаю воскрешения ..." У мене все добре... майже. Чуєш, мамо?
2020-03-24 16:23:24
15
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1945
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5826