Матусі
(18+)
Мамо, забери мене в Сонце... Ти Богиня моя - світ мого віконця, Райдуги мрії - бажання твої Виконати не змогла я - Випала з дитинством ...Стій. Сонце завмри опівдні, Не ховайся...твої дзвони б'ють, Гукають за обрій у квітні... Мамо, забери мене в Сонце Я лечу, шепочу: забери мене в серця обійми! Кажуть люди є вільні... На крилах я до мами лечу в обійми... Пригорни , посміхнись, як умієш З образка на душі...ми вільні... Два роки іду я до тебе.... Що шукаю я в небі? Посвари, ми заплачемо вдвох Ми вільні... Мамо світ жорстокий для нас,як у казці Причепи оберіг на зап'ястя Мені твоїй доні- дитині Сонця Зупинився весь світ на долоні... Вже нема перешкод поміж нами Вільні ми, назАвжди удвох Разом Ангели над небесами! Зустрічай мене Сонце - мама Я донька твоя! Ми вітаємось З небом! Ми вільні! P.S. Вірш "Матусі" написаний 22.03.2020 року в честь пам'яті рідної. "....и чаю воскрешения ..." У мене все добре... майже. Чуєш, мамо?
2020-03-24 16:23:24
15
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2586
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6311