Матусі
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
(18+)
Мамо, забери мене в Сонце... Ти Богиня моя - світ мого віконця, Райдуги мрії - бажання твої Виконати не змогла я - Випала з дитинством ...Стій. Сонце завмри опівдні, Не ховайся...твої дзвони б'ють, Гукають за обрій у квітні... Мамо, забери мене в Сонце Я лечу, шепочу: забери мене в серця обійми! Кажуть люди є вільні... На крилах я до мами лечу в обійми... Пригорни , посміхнись, як умієш З образка на душі...ми вільні... Два роки іду я до тебе.... Що шукаю я в небі? Посвари, ми заплачемо вдвох Ми вільні... Мамо світ жорстокий для нас,як у казці Причепи оберіг на зап'ястя Мені твоїй доні- дитині Сонця Зупинився весь світ на долоні... Вже нема перешкод поміж нами Вільні ми, назАвжди удвох Разом Ангели над небесами! Зустрічай мене Сонце - мама Я донька твоя! Ми вітаємось З небом! Ми вільні! P.S. Вірш "Матусі" написаний 22.03.2020 року в честь пам'яті рідної. "....и чаю воскрешения ..." У мене все добре... майже. Чуєш, мамо?
2020-03-24 16:23:24
15
0
Інші вірші поета
Атом тепла("Вдохновение") (Переклад) Купи мне 1/21 Чудова пісня Ранок весни
Інші поети
Alaska
@Alaskan
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12042
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2901