Очі
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
(18+)
Милі заплакані рідної очі Щиреє сердце коханому точать: Ой, рідна нене...і мій рідний край, Шліть порятунок коханій у Рай. В синєє небо луна відлітає Милий кохає всім сердцем без краю. І посміхаються рідному внОчі Світлі коханої милої очі.
2022-01-04 06:31:41
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Виталий Гречка
Чудовий віршик, сподобався!
Відповісти
2022-01-04 07:51:00
1
Лилит
К сожалению, я не понимаю Украинский (
Відповісти
2022-01-04 22:39:00
Подобається
Лилит
Но было бы интересно взглянуть на перевод этого стихотворения
Відповісти
2022-01-04 22:39:27
1
Інші вірші поета
Смакуй кохання Розборки польоту Остання година (Верлибр) Ранок шепоче
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
ANDROID CHANNEL
@android_channel
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514