Думки
Я більше не можу
Терпіти свої думки.
Я намагаюся, чесно,
Але мені краще втекти.
Я десь заблукала на грані,
Де тихо і дуже темно.
І щось далеко, в тумані,
Ховається не даремно.
Кожен мій страх чекає,
Поки я відступлю.
Червоні очі палають
Та ждуть, ніби я втечу.
А там, в голові, надто темно
І холодно, мов узимку,
Покрита льодом поверхня
Кличе мене на зупинку.
Від страху так сильно ламає,
Стоячи під водою.
Ніч все сильніш наступає,
Вступаючи в гру зі мною.
І весь світ – це крихка порожнеча,
Збудована твоїми думками.
Слідкувати за ними треба,
Бо спотвориш її своїми руками.
Й кожен вечір таке буває,
Коли ти вже сам на сам,
Що крізь гадки свої блукаєш
І не знаєш міри часам.
А я втомилась терпіти
Цей липкий дотик жаху.
Від нього нема куди бігти,
Від нього я вже не втечу.
2023-03-04 11:41:41
2
0