Все розпалось на шматки
Все так змінилося, Що я не знаю куди бігти. І всесвіт свій втрачає час, А я не знаю, що мені робити. Я загубилась в далеких місяцях. І в домі темно, І темрява повсюди. Там навіть місяць не ближчить. По моїм вулицям тепер не ходять люди, Перед очими слабий вогник мерехтить. Життя перетворилося на мед, Де ти застряг, немов в болоті, Ховаешься в серіал, немов в намет, Новин не знаєш. С тебе, мабуть, годі. В середині болюча порожнеча, В середині згоріла Мрія. І все, що можеш – це ментальна втеча Від тих подій, що в головах засіли. Все так змінилося одного дня І більш не буде, як раніше. Твоя надія й віра вже досягли дна, А в світі стало тільки холодніше. Ідуть години. Скоро знов зима, А ти сидиш в думок полоні. Тебе я розумію, бо сама Дивлюсь на те, як вже тремтять мої долоні. І мені страшно, Бо не буде, як раніше. І я це знаю, признаю. Від болю так нестерпно і від тиші, Від відчаю й постійного жалю. І я не знаю, що мені робити, І я не знаю, де ховатись, куди бігти, І я існую, мабуть, тільки на словах, І знов скриваюсь, живучи у снах. Бо якось швидко все розпалось на шматки. Тобі шкода? Напевно що й мені.
2023-03-04 11:45:49
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kary
Таке враження, що це вираження власних почуттів на письмі
Відповісти
2023-03-04 18:18:12
Подобається
Leia Melova
@Kary так воно і є)
Відповісти
2023-03-04 22:11:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2578
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028