МОЇ ВІРШІ
Лєна
І всі мої вірші сумні. Хоча сьогодні я щаслива. вони - це спогади мої, Мої вірші - це ностальгія. Не вмію я писать про сьогодення. Моє минуле, то моє натхнення. Я ніби хочу розказати Про те, що не уміла показати. Про те, чого давно уже нема. Мої вірші - моя душа. Чомусь так солодко у них І відкриваюсь я для всіх.
2022-02-21 05:25:44
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лєна
Сумно... Цей вірш я написала за 3 дні до...😥
Відповісти
2022-09-28 10:37:12
Подобається
Інші вірші поета
Чому розлучений? Зниклий зв'язок Які твої думки? НА ЧУЖИНІ
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16622
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1973