Ми удвох
Ніч. Така свіжа. І трохи холодна. Ми з тобою удвох. А світ спить... Ця ніч єдина. І така благородна. Ти зі мною. Все довкола мовчить... Лише наші серця в цій тиші горять. Горизонт. Десь поволі світає. Небо. І в ньому зірки ще царять. Не спиш. Сон вітром літає.  Рука в руці. Ми зустріли світанок. Тепер він зникає. Зараз наш час. Оживає весь світ. Це - ранок. Я і ти, і сніданок. Тут, де сяйво терас.  Чашка кави і шум великого міста. Ми вже не вдвох. З нами наш сон. Волосся у променях сонця з вікон. І подорож - довша за ніч... 22.07.2018
2018-08-16 08:15:50
3
0
Інші поети
B I
@boredintrovert
EvGor
@EvGor
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222