Сонце
Недоторканість ранків. Зникле світло зірок. Білим туманом облите це місто. Так тихо. Свіжість - де лише наш неспішний крок, Де з розуму зникають спогади про лихо... І сяйво сердець, як народження світанку, Мерехтить. Їх тисячі, більше схожі на зірки, Що суперечать з сонцем. Безперестанку. У кожного - власне сонце, що приховує дірки. 06:15, 23.08.2018
2018-08-23 14:06:28
7
0
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Ava Brown
@avaontiana08
Nik-chan
@nikchan
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14872
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4554