Сон закоханої
Олріа Вайт
Проходять дні Дивлюсь я у вікно , Так побачити хочу в далі Образ ніжний тіла твого . Не знаю що сталось , Чому я так тужу ? Стидаюсь , підійти боюсь Ще мить і біля тебе вже сиджу . Танцювати буду я з тобою Що ж діється зі мною , Чому саме я , тебе без розуму люблю ? Що , чому я це роблю ? Та тут світанок і знов день Побачити так хочу , хоча б твою тінь Люблю , вмираю за тобою Та знай , не здамся я без бою ! Тебе нікому не віддам Нехай залишиться на серці шрам ! Ти ! Ніхто більше не важливий , Як хочу бути я з тобою милий ! І знову я побачила тебе , невже це сон Невже я знову сплю ?! Стоїш , мене чекаєш он І тепер я даю волю Почуттям , які давно в мені сиділи Нарешті і вони доспіли , Тобі плоди любові хочу дати , Тому підходжу щоб сказати Як хочу я тебе поцілувати !
2019-11-04 11:02:50
5
0
Інші вірші поета
Намалюй мені небо Крик душі
Інші поети
EvGor
@EvGor
Ail
@ail_bookworm
Tia
@SilverSpears
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2148
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2563