Вірші
Вдома
Чу чух, чу чух...
Гудіння...
Потяг — неначе Колискова,
Гойдає тебе,
Очі злипаються...
Ты десь у іншому вимірі,
Наче не в небі та й землі не відчуваєш...
Ти десь далеко вита,
За цими пишними горами,
Що пролітає той транспорт трішечки дивний.
Ти десь далеко блукаєш,
За тими лісами й степами,
Озерами й річками криштальними.
Аж раптом...
Гострий звук —
Сирена...
Отак зустрічає мій дім.
Повітряна тривога триває вже годину,
І сумніви знову підкрадаються, мовби Диявол:
"А чи варто вертатися додому?
До того небесного моря,
Старих двориків,
Та й загалом цікавих, затишних місць".
Але...
Нарешті я вдома!
Ота не примітна квартирка,
Де усе було не так
Колись давно...
Нарешті я вдома!
І хай ракети летять,
Хай тривоги гудуть,
Мені вже не страшно,
І рюмсати годі,
Нарешті я вдома...
t.me/limonnoapel
0
0
305
Весна
Все ще весни немає...
На дворі вже понад тиждень
Як березень прийшов,
Але зима все не відпускає нас.
Невже весні страшно?
Невже ти чогось боїшся, весна?
Звісно ж...
За вікном лютує війна,
Ніби сніжна буря.
За вікном вмирають солдати,
Ніби соняшник тягнеться до сонця,
Ніби маки проростають.
А ті маки кров'ю политі...
Сію сію поспіваю,
Нехай ті маки ростуть,
Нехай соняшник тягнеться й далі до сонця,
То ж це добре.
Отож, весна, чого тобі страшно?
Ми тепер залишимось разом з тобою,
Рідно, ненько,
Ми нікуди не втікаємо,
Ми разом!
Війна закінчиться 9 квітня,
Новий День перемоги відсвяткуємо
На місяць раніше.
Невже ми пережили новітню історію?
Ми пережили всесвітню історію,
Ми разом
Вже назавжди.
Весна поховає отих позорних
Клятів іродів проклятих,
А літо принесе нам нове свято,
Новий День Незалежності!
А літом пролунають дзвоники
Щасливих людей.
А ранньою весною
Ми ще переживемо
Цю новітню історію України.
t.me/limonnoapel
3
0
263
