Вдома

Лимон

Чу чух, чу чух... Гудіння... Потяг — неначе Колискова, Гойдає тебе, Очі злипаються... Ты десь у іншому вимірі, Наче не в небі та й землі не відчуваєш... Ти десь далеко вита, За цими пишними горами, Що пролітає той транспорт трішечки дивний. Ти десь далеко блукаєш, За тими лісами й степами, Озерами й річками криштальними. Аж раптом... Гострий звук — Сирена... Отак зустрічає мій дім. Повітряна тривога триває вже годину, І сумніви знову підкрадаються, мовби Диявол: "А чи варто вертатися додому? До того небесного моря, Старих двориків, Та й загалом цікавих, затишних місць". Але... Нарешті я вдома! Ота не примітна квартирка, Де усе було не так Колись давно... Нарешті я вдома! І хай ракети летять, Хай тривоги гудуть, Мені вже не страшно, І рюмсати годі, Нарешті я вдома... t.me/limonnoapel

2022-12-07 13:24:51

0

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

9303

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2808