Вдома

Лимон

Чу чух, чу чух... Гудіння... Потяг — неначе Колискова, Гойдає тебе, Очі злипаються... Ты десь у іншому вимірі, Наче не в небі та й землі не відчуваєш... Ти десь далеко вита, За цими пишними горами, Що пролітає той транспорт трішечки дивний. Ти десь далеко блукаєш, За тими лісами й степами, Озерами й річками криштальними. Аж раптом... Гострий звук — Сирена... Отак зустрічає мій дім. Повітряна тривога триває вже годину, І сумніви знову підкрадаються, мовби Диявол: "А чи варто вертатися додому? До того небесного моря, Старих двориків, Та й загалом цікавих, затишних місць". Але... Нарешті я вдома! Ота не примітна квартирка, Де усе було не так Колись давно... Нарешті я вдома! І хай ракети летять, Хай тривоги гудуть, Мені вже не страшно, І рюмсати годі, Нарешті я вдома... t.me/limonnoapel

2022-12-07 13:24:51

Інші вірші поета

Весна

Інші поети

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

_Юпитер_

@_Cuddlies_

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3218

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4833