Вдома
Чу чух, чу чух...   Гудіння... Потяг — неначе Колискова, Гойдає тебе, Очі злипаються... Ты десь у іншому вимірі, Наче не в небі та й землі не відчуваєш... Ти десь далеко вита, За цими пишними горами, Що пролітає той транспорт трішечки дивний. Ти десь далеко блукаєш, За тими лісами й степами, Озерами й річками криштальними. Аж раптом... Гострий звук — Сирена... Отак зустрічає мій дім. Повітряна тривога триває вже годину, І сумніви знову підкрадаються, мовби Диявол: "А чи варто вертатися додому? До того небесного моря, Старих двориків, Та й загалом цікавих, затишних місць". Але... Нарешті я вдома! Ота не примітна квартирка, Де усе було не так Колись давно... Нарешті я вдома! І хай ракети летять, Хай тривоги гудуть, Мені вже не страшно, І рюмсати годі, Нарешті я вдома... t.me/limonnoapel
2022-12-07 13:24:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2025
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3983