Utolsó szavam feléd: Élet

Felkelő Nap

Ne félj Ott lebegek, Ne ítélj Nem voltam beteg. Elmém kísértett, Sokszor megrémített. Nem aludtam, Plafonba lyukat robbantottam. Néztem a suhanó árnyat, Mely nem válogat. Beférkőz tudatom omlaszt Megsemmisíti porlaszt. Hamu száll Hideg test föld alatt fáj, Kukac váj, Megemészt a föld. Ekkor tudom én már nem támadok föl.

2021-12-07 22:07:26

Інші вірші поета

Sárkány A kis griffmadár Könnyes tollpihék Az álarc

Інші поети

Bai Hwar

@ymoea104

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Ліля Галка

@liliahalka

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8960

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11444