Спогади минулих літ
На шафі стояв світлинник. Був він запилений трохи. давнім та наче забутим. Коли ж протирав я ту шафу. Згадав про світлинник старий. Відкрив наобум десь всередині його, І мене накрили спогади відтоді. Я побачив давно померлу бабусю, Молоду, красиву, вона посміхалась йому, Усатому діду, що сидів біля неї, Пихкав люлькою весь час без жалю. Перекинув сторінку я далі, Там чорно-білим виднівся прадід. Лице його було втомленим мале, Очі сумні, але все ще жваві й живі. Прогорнувши в кінець світлинника того, Побачив дупцю малую свою Я купався у ванній із піною довго, А мати фотографувала «на пам’ять» наче цілую душу мою. Обране слово - світлинник - фотоальбом Завдання другого дня Робота @Magistr_Honna
2023-08-29 15:06:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Класний спогад вийшов👍 Завдяки лише одному слову😉
Відповісти
2023-08-30 12:39:12
1
Літературна Фортеця
@Lexa T Kuro іноді й одне слово змінює все😉
Відповісти
2023-08-30 12:39:56
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139