Спогади минулих літ
На шафі стояв світлинник. Був він запилений трохи. давнім та наче забутим. Коли ж протирав я ту шафу. Згадав про світлинник старий. Відкрив наобум десь всередині його, І мене накрили спогади відтоді. Я побачив давно померлу бабусю, Молоду, красиву, вона посміхалась йому, Усатому діду, що сидів біля неї, Пихкав люлькою весь час без жалю. Перекинув сторінку я далі, Там чорно-білим виднівся прадід. Лице його було втомленим мале, Очі сумні, але все ще жваві й живі. Прогорнувши в кінець світлинника того, Побачив дупцю малую свою Я купався у ванній із піною довго, А мати фотографувала «на пам’ять» наче цілую душу мою. Обране слово - світлинник - фотоальбом Завдання другого дня Робота @Magistr_Honna
2023-08-29 15:06:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Класний спогад вийшов👍 Завдяки лише одному слову😉
Відповісти
2023-08-30 12:39:12
1
Літературна Фортеця
@Lexa T Kuro іноді й одне слово змінює все😉
Відповісти
2023-08-30 12:39:56
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4797
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5841