.
Літературна Фортеця
.
2023-09-03 13:04:25
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Ось моє бачення цього фото😉 Дякую за натхнення 🙏🤗😘 Світанок... Прокидаються дива. На горизонті полум'я яскраве розцвіта. В колюжах граються небесні кольори, І мої сни в них наче дриґом догори!) Величні вежі наче велетні з казок, Які сягають головами до зірок, Поєднані наелектризованими струнами душі, Вони незадоволені - вночі йдуть дощі... В тінях дерев ховаються птахи, Що співом розгоняють всі нічні жахи... В траві життя комах, та діамантики роси... От би побігати по ній босим... Який чарівний цей світанок - мій особистий рай! Ніч, прощавай!
Відповісти
2023-09-10 09:54:00
1
Літературна Фортеця
@Lexa T Kuro чудовий вірш, котрий написан саме в вашому стилі. Ми обов'язково повинні його опублікувати😉 якщо ви не проти
Відповісти
2023-09-10 10:12:37
1
Lexa T Kuro
@Літературна Фортеця Безумовно не проти!
Відповісти
2023-09-10 10:15:28
Подобається
Інші вірші поета
Світанок Прадавній митець Ресторан У темряві сумної душі
Інші поети
Hanna Mad
@Hanna_Mad
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5575
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2278