Смысл жизни
Всегда мешал мне жить, один вопрос, И он касается самой той жизни. В чем смысл этого всего Коль уж финал один, и все. Будь богачом, будь бедным, будь скупым, Будь нечестивым, добрым, милым. Финал один, его не изменить, Увы, но в этом й суть той жизни. Так смысл жизни той, единой, В чем суть всего того явства. Сансары круг непобедимый, И роковая нам судьба. Но поразмыслив тут немного, Я поняла, зачем та жизнь. Возможность это, для того нам, Чтоб насладиться миром сим. Прочувствовать всю ту любовь, Несчастье й радость, боль с обидой. Увидеть мир, попробовать все то, Что окружает, быть счастливым. И пусть тот миг, та жизнь, так коротка, Но есть она и в этом вся услада, Так бросив все вопросы что, да как, Давайте жить, и большего не надо.
2020-11-21 00:15:03
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
👍
Відповісти
2020-11-22 22:26:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840