Мечты
Сидя в вагоне поезда, смотря куда - то вдаль, ты видишь лес и поле, и хочешь лишь туда. Смотря на все ландшафты, забыв о всем своем, мечтая о прекрасном, ты хочешь лишь одно. Укрывшись в поле травами, смотря в небесный дол, лежать в этих безкраях, и думать об одном. О том как жизнь прекрасна, и хорошо вокруг, о том как здесь чудесно, и хочется вспорхнуть. Откинув все заботы, и жизни всю рутину, подумать о хорошем, И помечтать о мире.
2020-11-15 21:44:46
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
Красивый стих
Відповісти
2020-11-22 22:26:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1476
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1996