Useless

Lorraine

I own you like a family but you own me like a dog. I gave you everything that i have but you give me that sarcastic tone I cherish the moment we had but you just stare at me emotionally sad But is it to much to give you everything that i have "Mystery are cluless That is why sometimes we called it Useless."

2018-08-28 14:14:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mysterious

That's so sad....... ♥️

Відповісти

2018-08-28 14:19:19

Lorraine

Thanks😀💞💞

Відповісти

2018-08-29 02:59:23

Подобається

Інші вірші поета

Last memory Cherophobic Split Personality Behind those Smiles

Інші поети

Yoongaboonga 7u7

@aesthetic_army

Yaroslav

@voditel_sudby

Yaroslav

@voditel_sudby

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12793

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13455