Ton âme bleu roi
(18+)
Allongée sur le sol froid, Tu m'exposes ta peau de soie, Ton âme bleu roi. Tes iris plongés dans les miens, Tu traces le contour de ton corps avec ta main. Avec un soin particulier, Tu me montres toutes ces plaies ensanglantées, Tu énonces tout ces horribles faits, Tous les défauts zébrés, Toutes les cicatrices non refermées, Tous les vices cachés, Suintant de ton âme écorchée. Les bras ballants, Le corps tremblant, Les yeux souffrants, Le cœur pleurant, L'âme hurlant, Je te regarde platement. Les mots tempêtent dans mon esprit, Tels des cris, Affaiblis. Par tes deux iris gris, Au silence ils sont réduits. Une unique larme, Ma seule arme, Sur ce radeau sans rame, S'écrase sur le sol sans charme. Je continue de te contempler, Tandis que petit à petit, je sens mon âme sombrer.
2020-11-08 11:44:17
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Alhéna
@m. Merci :)
Відповісти
2020-11-11 10:37:56
Подобається
lys
C'est si beauuu ❤️
Відповісти
2021-04-17 06:46:13
1
Alhéna
@lys Thankkkks 🖤
Відповісти
2021-04-22 17:13:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6139
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5431