Вірші
Божевільний
Твоїх хворих думок я читаю книги, Там немає весни, там немає відлиги. Там дивне щось в рядках, Його ховаєш ти в склянках. А п'єш лише на самоті, І потім тонеш в забутті. Розтанеш у пітьмі зневір, Гріхів поглине лютий звір. Душа в сигарах швидко зтліє, В розпустах тіло одуріє, Та рук кривавих не омиє, Каяття
2
0
410
Осіння туга
Осінній вечір вже згасає, На землю стелиться туман, Барвисте листя опадає, Зоря пірнає у лиман. В обличчя холодом повіє, І лиш печаль в твоїх очах, Вона тобою володіє, І тихо плаче у дощах. Ось теплий чай зігріє руки, Від запахів душа сп'яніє, Та вилікуватися від туги, Вона сьогодні не зуміє.
2
0
354
Квіткова любов
Чому всим хочеться любові ? Чому так прагнуть всі її? І не шкодують з серця крові, Готові вмерти у петлі. Прекрасний принц рятує даму, І в них кохання розцвіта. З ним не зрівняться гори краму, Разом вони на всі літа. Але не казка в нас життя. Нема любові в цьому світі! І скоро прийде каяття, А в тебе ран букет, як з квітів. Зів'янеш ти, як той тюльпан, Засохнеш в полі бур'янів. Це мрій твоїх лишень обман, Ти не верзи цієй дурні! Серденько ти собі не край, Цвіти, як поле волошкове. Нехай весняний цей розмай, Не покида тебе ніколи! Тоді у вищу нагороду, Дістанеш спокій на віки. В собі неси оцю природу, І від кохання не помри.
2
0
333