Вірші
Божевільний
Твоїх хворих думок я читаю книги,
Там немає весни, там немає відлиги.
Там дивне щось в рядках,
Його ховаєш ти в склянках.
А п'єш лише на самоті,
І потім тонеш в забутті.
Розтанеш у пітьмі зневір,
Гріхів поглине лютий звір.
Душа в сигарах швидко зтліє,
В розпустах тіло одуріє,
Та рук кривавих не омиє,
Каяття
2
0
401
Осіння туга
Осінній вечір вже згасає,
На землю стелиться туман,
Барвисте листя опадає,
Зоря пірнає у лиман.
В обличчя холодом повіє,
І лиш печаль в твоїх очах,
Вона тобою володіє,
І тихо плаче у дощах.
Ось теплий чай зігріє руки,
Від запахів душа сп'яніє,
Та вилікуватися від туги,
Вона сьогодні не зуміє.
2
0
351
Квіткова любов
Чому всим хочеться любові ?
Чому так прагнуть всі її?
І не шкодують з серця крові,
Готові вмерти у петлі.
Прекрасний принц рятує даму,
І в них кохання розцвіта.
З ним не зрівняться гори краму,
Разом вони на всі літа.
Але не казка в нас життя.
Нема любові в цьому світі!
І скоро прийде каяття,
А в тебе ран букет, як з квітів.
Зів'янеш ти, як той тюльпан,
Засохнеш в полі бур'янів.
Це мрій твоїх лишень обман,
Ти не верзи цієй дурні!
Серденько ти собі не край,
Цвіти, як поле волошкове.
Нехай весняний цей розмай,
Не покида тебе ніколи!
Тоді у вищу нагороду,
Дістанеш спокій на віки.
В собі неси оцю природу,
І від кохання не помри.
2
0
329
