Осіння туга
Осінній вечір вже згасає, На землю стелиться туман, Барвисте листя опадає, Зоря пірнає у лиман. В обличчя холодом повіє, І лиш печаль в твоїх очах, Вона тобою володіє, І тихо плаче у дощах. Ось теплий чай зігріє руки, Від запахів душа сп'яніє, Та вилікуватися від туги, Вона сьогодні не зуміє.
2020-11-07 01:30:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2842
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3468