Квіткова любов
Чому всим хочеться любові ? Чому так прагнуть всі її? І не шкодують з серця крові, Готові вмерти у петлі. Прекрасний принц рятує даму, І в них кохання розцвіта. З ним не зрівняться гори краму, Разом вони на всі літа. Але не казка в нас життя. Нема любові в цьому світі! І скоро прийде каяття, А в тебе ран букет, як з квітів. Зів'янеш ти, як той тюльпан, Засохнеш в полі бур'янів. Це мрій твоїх лишень обман, Ти не верзи цієй дурні! Серденько ти собі не край, Цвіти, як поле волошкове. Нехай весняний цей розмай, Не покида тебе ніколи! Тоді у вищу нагороду, Дістанеш спокій на віки. В собі неси оцю природу, І від кохання не помри.
2020-07-16 05:24:43
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2436
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2147