Квіткова любов
Чому всим хочеться любові ? Чому так прагнуть всі її? І не шкодують з серця крові, Готові вмерти у петлі. Прекрасний принц рятує даму, І в них кохання розцвіта. З ним не зрівняться гори краму, Разом вони на всі літа. Але не казка в нас життя. Нема любові в цьому світі! І скоро прийде каяття, А в тебе ран букет, як з квітів. Зів'янеш ти, як той тюльпан, Засохнеш в полі бур'янів. Це мрій твоїх лишень обман, Ти не верзи цієй дурні! Серденько ти собі не край, Цвіти, як поле волошкове. Нехай весняний цей розмай, Не покида тебе ніколи! Тоді у вищу нагороду, Дістанеш спокій на віки. В собі неси оцю природу, І від кохання не помри.
2020-07-16 05:24:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3030
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2601