Квіткова любов
Чому всим хочеться любові ? Чому так прагнуть всі її? І не шкодують з серця крові, Готові вмерти у петлі. Прекрасний принц рятує даму, І в них кохання розцвіта. З ним не зрівняться гори краму, Разом вони на всі літа. Але не казка в нас життя. Нема любові в цьому світі! І скоро прийде каяття, А в тебе ран букет, як з квітів. Зів'янеш ти, як той тюльпан, Засохнеш в полі бур'янів. Це мрій твоїх лишень обман, Ти не верзи цієй дурні! Серденько ти собі не край, Цвіти, як поле волошкове. Нехай весняний цей розмай, Не покида тебе ніколи! Тоді у вищу нагороду, Дістанеш спокій на віки. В собі неси оцю природу, І від кохання не помри.
2020-07-16 05:24:43
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5285