Один день
Хонна
В один чудовий день. Було то раннім літом, чи весною Сидів я в доміку на дереві своїм Читав я книгу -Тома Сойера Ніхто мені тоді не заважав Нічого тоді не турбувало Був я один, було дерево та птах Що пролетів над ним і наді мною. Я був малий, ще в школу не пійшов Немав я друзів чи знайомих. Хоча стосується це тільки їх, Істот реальних, з плоті, крови. Але у кожного є всесвіт мрій й фантазій І там то всі ми маємо собі, і друзів, і кохання.. Але зараз не про нього, Я все читаю книгу, я третій серед друзів двох, Гекельбері й Тома. Я разом з ними крашу огорожу. Я мандрую темними печерами і сплю у бочці. Мені весело, цікаво, я хочу жити. Я все читаю і читаю.. Але вже вечоріє, вже доволі холодно в моєму укритті. Я не люблю вертатись у життя, Але куди подітись, їсти ж хочу:) Я йду до кухні, хватаю кусок хліба, Та знов занурююсь у книгу. І знов блукаю я із Томом Мені весело, мені цікаво.
2023-05-21 18:26:37
2
0
Інші вірші поета
Αἰδώς Спогади минулих літ Кімната Мохіто
Інші поети
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3817
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1601