Один день
В один чудовий день. Було то раннім літом, чи весною Сидів я в доміку на дереві своїм Читав я книгу -Тома Сойера Ніхто мені тоді не заважав Нічого тоді не турбувало Був я один, було дерево та птах Що пролетів над ним і наді мною. Я був малий, ще в школу не пійшов Немав я друзів чи знайомих. Хоча стосується це тільки їх, Істот реальних, з плоті, крови. Але у кожного є всесвіт мрій й фантазій І там то всі ми маємо собі, і друзів, і кохання.. Але зараз не про нього, Я все читаю книгу, я третій серед друзів двох, Гекельбері й Тома. Я разом з ними крашу огорожу. Я мандрую темними печерами і сплю у бочці. Мені весело, цікаво, я хочу жити. Я все читаю і читаю.. Але вже вечоріє, вже доволі холодно в моєму укритті. Я не люблю вертатись у життя, Але куди подітись, їсти ж хочу:) Я йду до кухні, хватаю кусок хліба, Та знов занурююсь у книгу. І знов блукаю я із Томом Мені весело, мені цікаво.
2023-05-21 18:26:37
2
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2514
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3916