Перо vs Диктофон
Ось раніше як було, Сідаєш ти за стіл, і під вікно. Дивишся на ліс свій власний, Там гектарів з двадцять.. Його було насаджено давно. Береш у руки декілька листів пергаменту, Кладеш на стіл, і достаєш перо. Заточуєш його, обмакуєш в чорнила, І пишеш власне про любов. А зараз все з одного боку і простіше... Ти можеш навіть не писати ті слова. Береш у руки диктофон, Та наговорюєш собі вірша. Але тоді було натхнення всюди, То природа надихає, То твоя прекрасна муза. Зараз з пунктом муз складніше дуже. Приходиться шукати кляті ті слова, То по свалках емоційних, То по сборищах психічних травм..
2023-07-24 19:45:42
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
дякую Вам) зараз моє натхнення то книги. З котрих млжна підчепити деякі цікаві ідеї) і як для віршів, так і навіть для власних книг🙃 особливо цікава класична література. Ну наприклад: Бальзак. Саме його я зараз перечитую, і там млжна знайти деякі цікаві речі. А також "Війна в Мир". Не знаю, правда, як зараз відносяться до такої літератури. В сенсі російської. Але чесно, ось читаю я ту війну, і стільки схожого з теперішнім часом знаходжу. Росія якою була, такою і залишилась, ні краплі не змінилась. І це теж доводі цікавий досвід. Ну і ось, книги, то зараз є моїм натхненням, вот все що я спочатку хотів сказати😅😅
Відповісти
2023-07-24 19:51:07
Подобається
Хонна
спеціально для Вас (ну і для себе звісно) я скажу Вам на вушко, що планую зробити щось типу маленької збірки віршів, котра буде розказувати про різних богів давньогрецької міфології. Не знаю як воно буде виходити, але початком став той вірш про Морфея)
Відповісти
2023-07-24 20:05:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3216
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11075