Спогади минулих літ
На шафі стояв світлинник.
Був він запилений трохи.
давнім та наче забутим.
Коли ж протирав я ту шафу.
Згадав про світлинник старий.
Відкрив наобум десь всередині його,
І мене накрили спогади відтоді.
Я побачив давно померлу бабусю,
Молоду, красиву, вона посміхалась йому,
Усатому діду, що сидів біля неї,
Пихкав люлькою весь час без жалю.
Перекинув сторінку я далі,
Там чорно-білим виднівся прадід.
Лице його було втомленим мале,
Очі сумні, але все ще жваві й живі.
Прогорнувши в кінець світлинника того,
Побачив дупцю малую свою
Я купався у ванній із піною довго,
А мати фотографувала «на пам’ять» наче цілую душу мою.
Завдання другого дня спілки @LiteraryFortress
2023-08-29 15:08:46
9
0