Пробіжка

Хонна

Ранок, ще сонце не зійшло Тільки перший промінь Зазирнув мені в вікно. Я сидів собі на ліжку, Намагався розпахнути очі. Я збирався на пробіжку.. Йшов по вулиці до стадіону, Всюди напівтемрява, туман. Птахи вже почали розпівуватись, А я ще позіхав. Стадіон, розминка, сонце в очі. Навушники вдягнув, музику вімкнув. Трава в росі, тож ноги змокли. Я побіг, востаннє позіхнув.

2023-07-16 11:44:21

Інші вірші поета

Твій світ Захід Нове життя ****

Інші поети

Діана

@RusalDi

Лео Лея

@lesya_yurp

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1447

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1952