Пробіжка

Хонна

Ранок, ще сонце не зійшло Тільки перший промінь Зазирнув мені в вікно. Я сидів собі на ліжку, Намагався розпахнути очі. Я збирався на пробіжку.. Йшов по вулиці до стадіону, Всюди напівтемрява, туман. Птахи вже почали розпівуватись, А я ще позіхав. Стадіон, розминка, сонце в очі. Навушники вдягнув, музику вімкнув. Трава в росі, тож ноги змокли. Я побіг, востаннє позіхнув.

2023-07-16 11:44:21

Інші вірші поета

Осінь Єв.Геній - найкращій друг Ресторан Нове життя

Інші поети

Rocqueville

@rocqueville_99

Viktoria Miller

@Kegramm

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1077

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1353