Ἶρις
Хонна
Що то за сяйво Далеко у небі? То Іріда крила свої Розгорнула по всій цій планеті. Це тільки заломлення світла, Що і показує всекольорову палітру. З білого, чистого сяйва з'явилась вона. Веселка Іріди - Єдина, одна.
2023-07-26 16:35:39
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Lexa T Kuro
@Хонна Та я також) Я просто хочу насолоджуватися цікавими для мене віршами, і цікавим світом інших людей) Тому натхнення Вам! І просто будьте собою!) Ви, як і всі тут, оригінальний по-своєму!👍🔥
Відповісти
2023-07-26 17:40:35
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую, ще раз дякую) буду писати і далі. Я досі дивуюсь, що можу не тільки музику писати, а ще й вірші)
Відповісти
2023-07-26 17:42:06
1
Lexa T Kuro
@Хонна Ми інколи і самі не знаємо на що здатні) Любий прояв творчості - це дивовижно🌠💫 Гарного вечора! Бережіть себе 🙏
Відповісти
2023-07-26 17:43:46
1
Інші вірші поета
Ох уж це натхнення Вклонись мені **** Зустріч світів
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952