Ἶρις
Хонна
Що то за сяйво Далеко у небі? То Іріда крила свої Розгорнула по всій цій планеті. Це тільки заломлення світла, Що і показує всекольорову палітру. З білого, чистого сяйва з'явилась вона. Веселка Іріди - Єдина, одна.
2023-07-26 16:35:39
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Lexa T Kuro
@Хонна Та я також) Я просто хочу насолоджуватися цікавими для мене віршами, і цікавим світом інших людей) Тому натхнення Вам! І просто будьте собою!) Ви, як і всі тут, оригінальний по-своєму!👍🔥
Відповісти
2023-07-26 17:40:35
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую, ще раз дякую) буду писати і далі. Я досі дивуюсь, що можу не тільки музику писати, а ще й вірші)
Відповісти
2023-07-26 17:42:06
1
Lexa T Kuro
@Хонна Ми інколи і самі не знаємо на що здатні) Любий прояв творчості - це дивовижно🌠💫 Гарного вечора! Бережіть себе 🙏
Відповісти
2023-07-26 17:43:46
1
Інші вірші поета
Апатія Єв.Геній - найкращій друг Ἀρης καὶ οἱ υἱοί αὐτου (Арес та його сини) Вечір
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1766
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1814