Вона

Хонна

В якусь темну і теплу ніч Ми будемо сидіти поряд Ти заспіваєш мені всі пісні Що створила за життя не таке вже довге. На даху ми сидітимо, попиватиме з одної банки вино. Ми дивитимось в очі шукаючи Заповітні серця в них і бажане слово одно. А коли ніч закінчиться Відколи ранок засвітає Ми будемо сидіти, обійматись І дивитись - вдаль, На нескінченне і велике місто. P.S для кого цей вірш, я не знаю) мені впала у голову такий сюжет, і я його втілив😂

2023-10-06 19:02:43

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Гарний вірш. ( В тебе все ще попереду )

Відповісти

2023-10-06 19:07:46

Lexa T Kuro

Може майбутнє передбачив, або підсвідомість вилізла назовні😉 Цікавий вірш, душевний! Тому хай здійсниться!) 🙏🤗☀️

Відповісти

2023-10-07 07:38:24

Інші вірші поета

Один з безкінечності Ніж - ψυχοκτόνος (Душевбивця) θάνατος (Смерть) Посвящаю своєму коханню.. Не сумуй, Котику

Інші поети

HIRONDELLE .

@ptite_hirondelle

Jenn

@Jenna_Jeanne

TEJA

@TEJA

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1485

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1999