#мої_демони
Усе в голові. Заплутані мрії Бажання знайтися в великій війні. Навколо — руїни. Заплутані тіні Паскудять повітря аналізом слів. Звук і висоти. Висоти всіх звуків. Забуті слова, забуті думки. Над серцем лягали нестерпнії муки, Не зміг я схопитись за тремор руки. Письменник... це смішно, неначе вже став ним. І що я скажу? От що напишу? Слова дерев'яні, мов ріг носорога, Все рвуть помилками. Усе, чим дишу. На стежці — перо. І страх біля нього. Мої два кузени, ідіть-но сюди. Залізьте у шафу, прошу ради бога, Бо я там опинюсь. Й чекайте біди!
2019-03-30 19:52:09
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Man Vi
дякую)))
Відповісти
2019-03-30 23:46:21
Подобається
Man Vi
😊😊😊
Відповісти
2019-03-30 23:46:29
Подобається
Man Vi
Однак, там якраз йдеться про мою самооцінку 😅
Відповісти
2019-03-30 23:51:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9086
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2380