Паву(к)тина

Man Vi

Із люстри наче сам Будда спустив павутину Чекає таких як я аби спробували піднятися вище себе Куди не досягає тінь тіла і думки І блистить вона наче із золота роблена в небесних кузнях Лиш у тиші неметушливій з-за плафону витягне лапи павук

2020-06-22 11:09:43

Інші вірші поета

Дим Тиша бою Останній дим Комета

Інші поети

Olim

@_Olim_

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Hannah

@hananahQbanna

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12966

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1969