Портрет силуету
Man Vi
Шкода і жаль: я не художник, Намалював би твій портрет, Або, лишень коли дозволиш, Хоча б накреслив силует! Повік сих чар, очей смарагд, Твойого погляду розмай! До Ніжності побіг у сад, Лихий чи добрий її гай!? Лиш ти це знаєш – і мовчиш… Мов вабиш чарами – й ховаєш, Мовчать уста. Струмочки тиш Стікаються у зір тих зграї. Обличчя німфи, легкий сміх Торкнувся губ – і я палаю! Чи то тону, вогонь мов стих, Не руш ти, пензлю, того краю! Іще гаряче полотно - Не вгомонилось моє серце. Дивлюсь – танцюєш, степом льон, Плекає й ніжить твої крильця. Ти вкрийся ними, не гляджу, Блищиш все тим ледь тихим сяйвом. Візьму його до своїх рук, Якщо дозволиш литись чарам. Твої долоні серед зір Шукають, манять щось у небі, Чи до планет і чорних дір Все мріють так, як я до тебе? Але, на жаль, я не художник, І все малюю – і не те. Вже відчуваю: пензель зроню – І там твій лотос зацвіте.
2018-09-18 08:51:20
4
0
Інші вірші поета
Вірш під грозою N E Z A B U D K A The Myth А люди як люди
Інші поети
Аня
@Ann_000
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2515
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1462